Ігри на уроках - втрата часу?

Дидактична гра  - це потужний методичний інструмент, без якого ефективне засвоєння іноземної мови практично неможливе.

Ми використовуємо ігри системно: молодші школярі грають як на уроках, так і самостійно на нашій онлайн-платформі, а старші учні залучені в інтелектуальні ігрові симуляції, адаптовані до їхнього віку.

Ось три наукові аргументи, для використання ігор на уроках.

1. Нейрофізіологія: Дофамін як паливо для пам'яті

Навчання  - дуже енергозатратний процес. Щоб дитина запам'ятала нове складне слово чи граматичну структуру, її мозку потрібен стимул. Гра  -  це природний генератор дофаміну (гормону задоволення). Коли учень вчить список слів зазубрюванням, його мозок опирається. Коли ж він вчить ті самі слова, щоб пройти рівень у грі на платформі або перемогти команду суперників у класі, мозок сам прагне запам'ятати інформацію. Емоційне забарвлення перетворює суху інформацію на яскравий спогад, який залишається в пам'яті надовго.

2. Психологія: Безпечне право на помилку

Головний ворог мовлення  - страх помилки. Біля дошки чи під час контрольної цей страх паралізує. У грі реальність змінюється. Тут помилка  -  не «двійка», а просто втрата ігрового «життя» або балу. Це не страшно. Це можна виправити.

• Молодші школярі на нашій платформі можуть проходити один і той самий рівень кілька разів, доки не досягнуть успіху. Це формує наполегливість, а не страх.

• Старші учні під час рольових ігор фокусуються на стратегії та комунікації, забуваючи соромитися свого акценту чи граматики. Гра знімає психологічний бар'єр, і саме в цей момент починається вільне говоріння.

3. Контекст: Словам потрібен «дім»

Слово, вивчене окремо - це "мертве" знання. Воно оживає тільки в ситуації. Дидактична гра створює цю ситуацію штучно, але для мозку вона виглядає як справжня. Ми не просто вчимо назви продуктів, ми "відкриваємо магазини". Ми не просто вчимо дієслова руху,  ми "проходимо квест". 

Гра дає мові практичний сенс. Дитина розуміє: "Мені треба це слово не для вчителя, а щоб пояснити партнеру, куди бігти".

Вікові особливості: Грають усі, але по-різному

Ми чітко розмежовуємо підходи до гри залежно від віку дитини. Те, що працює з першокласником, викличе спротив у підлітка.

Для молодших школярів в класі - рухливі ігри, картки, змагання на швидкість, робота з яскравими предметами. На платформі -  яскраві інтерактивні завдання. Тут ми "ховаємо" нудне багаторазове повторення у захопливу оболонку. Дитина думає, що рятує героя, а насправді 20 разів прописує нову конструкцію to be.

Ігри для підлітків - це інтелектуальні виклики. Ми використовуємо дебати, квізи, ігри в стилі "Мафія", симуляції реальних життєвих ситуацій (співбесіда, подорож, вирішення конфлікту). Ігри на логіку, швидкість реакції та вміння переконувати. Тут азарт змагання змушує їх використовувати найскладнішу лексику, яку в звичайній вправі вони б полінувалися вжити.

Гра в навчанні надважлива. Через неї ми переводимо знання з пасивного стану ("я знаю правило") в активний ("я використовую його, щоб перемогти"). Тому, коли ви бачите, що ваша дитина грає на уроці англійської, знайте: саме в цю хвилину вона вчиться найінтенсивніше.