Писати чи не писати. Ось в чому питання.

У сучасному цифровому світі ми дедалі частіше чуємо від батьків, та й від самих студентів: "Давайте більше говорити! Ми не хочемо писати, ми хочемо спілкуватися". 

Всі ми хочемо швидкого результату та  вільної розмови.Але ігнорування письма  є шляхом до примітивного та поверхневого мовлення.

Кимось письмові завдання можуть сприйматися як нудна, старомодна повинність, що відбирає дорогоцінний час уроку, але точно не професіоналами в навчанні.

Письмо -  найпотужніший когнітивний тренажер, який у нас є. Ось чому ми не відмовляємося від ручки та паперу у сучасному цифровому світі.

1. Ефект "Сповільненої зйомки" (Slow Thinking)

Усна розмов швидка і, як наслідок, стресова. Мозок працює в режимі "виживання": він швидко хапає слово, аби не перервати комунікацію. Він немає часу подумати про структуру, узгодження часів чи вишукані синоніми.

А письмо - це розмова в режимі slow motion. Воно дає час. Коли учень пише есе чи навіть коротке повідомлення, його мозок має можливість:

• Обрати варіанти.

• Перевірити граматичну конструкцію.

• Побудувати логіку.

Саме під час письма знання переходять з пасивного стану в активний. Ми використовуємо нові слова на папері, щоб потім, у стресовій ситуації розмови, вони вилетіли з вуст автоматично. Без етапу письма нові, складні слова так і залишаються в словнику, а не в голові.

2. Нейрофізіологія: Рука вчить мозок

Існує прямий біологічний зв'язок між дрібною моторикою руки та центрами мовлення в мозку.  Під час письма задіяні всі види пам'яті. Ми запам'ятовуємо слово не лише візуально (як воно виглядає) чи аудіально (як звучить), а й кінестетично (який "шлях" проходить рука, щоб його створити). Рука "запам'ятовує" орфографію краще, ніж очі. Це "м'язова грамотність".

3. Письмо як детектор істини

Під час усного мовлення можна пропустити закінчення, можна замінити складну фразу жестом, можна "виїхати" на харизмі та інтонації. В усній мові ми часто здогадуємося про зміст з контексту, навіть якщо граматика жахлива.

На письмі ж  неможливо сховати незнання артикля чи неправильне вживання прийменника. Воно показує реальний стан знань учня. І саме письмо привчає до дисципліни мислення. Той, хто вміє ясно і грамотно писати, неминуче починає грамотніше говорити.

4. Структурування думок

Англійська мова (особливо академічна та ділова) вимагає чіткої структури та лінійності. Навчаючи дітей писати, ми вчимо їх іншого способу мислення. Ми вчимо будувати логічне і послідовне висловлювання, грамотно та структуровано висловлювати думку. Це та навичка, яка знадобиться не лише на уроках англійської, а й у майбутній кар'єрі, якою б вона не була.

Тому відповідь однозначна -  писати і ще раз писати)).